Затверджено Державний стандарт стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності

Мінсоцполітики наказом від 29.02.2016 № 198 затвердило Державний стандарт стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності, який визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності (далі — соціальна послуга стаціонарного догляду), показники її якості для суб’єктів всіх форм власності, які надають цю послугу.
Цей Державний стандарт застосовується для:
1) організації надання соціальної послуги стаціонарного догляду:
особам похилого віку, які втратили здатність до самообслуговування;
інвалідам I і II груп, які потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким не протипоказане надання соціальної послуги стаціонарного догляду (за винятком осіб зі стійкими психічними та/або інтелектуальними порушеннями);
інвалідам III групи, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким не протипоказане надання соціальної послуги стаціонарного догляду (за винятком осіб зі стійкими психічними та/або інтелектуальними порушеннями) за умови відсутності у них осіб, зобов’язаних за законом їх утримувати, або якщо ці особи з об’єктивних причин не можуть цього робити;
2) здійснення моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги стаціонарного догляду;
3) визначення тарифу на платну соціальну послугу стаціонарного догляду.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 23 березня 2016 року та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.