Гарантії та компенсації керівникам підприємства

Праця і Закон № 2 (182)

Гарантії та компенсації керівникам підприємства

Незалежно від форми власності, підпорядкування підприємства, структури та рівнів управління його функціонування неможливе без керівника — основної відповідальної особи за всі організаційні та управлінські процеси.
Главою 8 КЗпП «Гарантії і компенсації» керівники не віднесені до окремої категорії, так, гарантії встановлені для працівників, обраних на виборні посади, для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, гарантії для донорів.
Із системного аналізу трудового і цивільного законодавства при визначені особливостей правового статусу керівника підприємства можна дійти висновку, що порівняно із рядовим співробітником керівник володіє меншим обсягом гарантій особливо в щодо попередження зловживань і незаконного звільнення зі сторони власника суб’єкта господарювання або керівної організації.
Згідно ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.
Верховний суд України, з метою однозначного поняття терміну «керівник підприємства, установи, організації», в абз.2 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року, визначив керівника як особу, яка очолює підприємство, установу, організацію або відокремлений підрозділ (філію, представництво, відділення тощо).
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону (ч.ч. 5, 6 ст. 65 Господарського кодексу України).
Варто пам’ятати, що керівник як  орган управління (виконавчий орган) підприємства, що призначається та підзвітній його власнику, разом із тим є найманим працівником, а тому, гарантії та компенсації, що встановлені трудовим законодавством мають поширюватись і на нього.
Рядом спеціальних нормативних актів встановлені особливі умови укладення трудового договору із керівником та оплати праці, зокрема діє Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» № 859 від 19.05.1999, Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 642 від 16.10.2014, Постанова Кабінету Міністрів України № 203 від 19.03.1993 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності».
Згідно ст. 8 Закону України «Про оплату праці» № 108/95 від 24.03.1995 держава здійснює   регулювання   оплати   праці   працівників підприємств  усіх  форм  власності  шляхом  встановлення   розміру мінімальної  заробітної  плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників  підприємств, заснованих   на   державній,  комунальній  власності,  працівників підприємств,  установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови   розміру   оплати   праці   працівників   установ   та організацій,  що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом  Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Діюче трудове законодавство України, крім загальних підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника, для керівника встановлює додаткові підстави (ст. 41 КЗпП України)., а саме: одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства та його заступниками; винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, які нижче від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
Отже, керівники підприємства, установи, організації можуть бути звільнені у випадку однократного порушення трудових обов’язків.
01.06.2014 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» № 1255-VII від 13.05.2014, яким зокрема внесені зміни в ст.. 99 Цивільного кодексу України, згідно із якими новноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Фактично даним законом введено додаткову підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця для керівника підприємства, при цьому при припиненні повноважень керівника не обов’язково вказувати будь-які підстави прийняття такого рішення власником.
Як компенсацію, посадовій особі, у разі розірвання трудового договору через припинення її повноважень виплачується вихідна допомога у шестимісячному розмірі середньої заробітної плати з розрахунку за місяць (ст.44 КЗпП).

В ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін»().
Згідно із ст. 21 КЗпП трудовий контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Отже, законодавством надано можливість сторонам трудового контракту (а саме власнику підприємства та особі, що наймається на посаду керівника підприємства) встановити в трудовому контракті додаткові гарантії та компенсації.

Крім того, згідно п. 7.ст. 65 ГКУ на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори.
Законодавством України встановлено загальні гарантії, що поширюються і на керівника підприємства, наприклад оплата щорічних відпусток (ст. 74 КЗпП);збереження заробітної плати за час виконання державних або суспільних обов’язків (ст. 119 КЗпП); направленим на обстеження в медичний заклад (ст. 123 КЗпП); переведеним за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу (стаття 170), оплата у подвійному розмірі роботи в святкові та неробочі дні  (107 КЗпП)
Отже враховуючи вказані вище положення нормативних актів, суперечності в правозастосуванні, виходячи із практичного досвіду можемо констатувати, що пільги, компенсації та гарантії керівника підприємства, а також підстави і порядок їх виплати варто визначати в контракті із керівником та колективному договорі.

 

Єлизавета СИМБІРСЬКА,
адвокат
Олена КОВАЛЬ,
юрист

ЮФ Sabicom

Источник: https://e.mail.ru/attaches-viewer/?x-email=e-simbirskaya%40mail.ru&offset=0%3B1&id=14236672010000000753&_av=142366720100