Дочка спадкодавця просила суд визнати право власності в порядку спадкування за законом, оскільки нотаріус відмовився видати їй свідоцтво про право на спадщину через відсутність у неї оригіналу правовстановлюючого документа на спадкову квартиру. З постанови нотаріуса позивачка дізналася, що цей документ утримує в себе відповідачка.
Згодом районний суд, ухвалу якого залишив без змін апеляційний суд, на підставі заяви позивачки закрив провадження у справі посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, скасував заходи забезпечення позову та стягнув із відповідачки на користь позивачки судові витрати.
Ухвала мотивована тим, що після остаточного набрання чинності рішенням суду в іншій справі, яким відмовлено в задоволенні позову відповідачки про визнання її спільного проживання зі спадкодавцем, відповідачка добровільно направила документи на спадкову квартиру позивачці, тому в цій справі відсутній предмет спору.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення у частині розподілу судових витрат і відмовив у стягненні з відповідачки на користь позивачки понесених останньою судових витрат, навівши таке правове обґрунтування.
Правовий аналіз ч. 3 ст. 142 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за винятком, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову.
Позивачка звернулася до суду із заявою про закриття провадження у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачка віддала їй документи на квартиру, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивачки від позову. Проте правовою підставою закриття провадження у справі вона вказала відсутність предмета спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України є підставою для стягнення з відповідачки на користь позивачки понесених нею судових витрат.
Частина 3 зазначеної статті застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем.
Постанова Верховного Суду у справі № 199/9188/16-ц (провадження № 61-12504св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509.
Режим доступу: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1116749/

На вебсайті Національного банку запрацювала спеціальна вебсторінка, яка присвячена майбутній реєстрації колекторських компаній. На вебсторінці зібрана довідкова інформація про умови допуску на ринок колекторських компаній після ухвалення нового закону, який набрав чинності 14 квітня та вступить у дію 14 липня 2021 року. Відтак, усі колекторські компанії, щоб мати можливість надавати послуги із врегулювання боргів за споживчими кредитами, повинні зареєструватися у Реєстрі колекторських компаній Національного банку (далі – Реєстр). Національний банк запустить Реєстр упродовж наступних двох місяців. Колекторські компанії матимуть час – з 14 липня до 13 серпня, щоб подати пакет документів на включення до Реєстру. Водночас фінансовим компаніям, які мають ліцензію на надання деяких фінансових послуг, а саме на факторинг чи кредитування, потрібно буде подати скорочений перелік документів. А юридичним особам без ліцензій – повний пакет документів. Національний банк нагадує колекторським компаніям про важливість перевірити себе на відповідність вимогам до ділової репутації та структури власності ще до того, як подавати документи для реєстрації. Вебсторінка містить коротке пояснення цих важливих понять. Важливо, що компаніям, які не зареєструються у Реєстрі, після 14 жовтня 2021 року буде заборонено здійснювати врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами на користь інших осіб. Договір кредитодавця із незареєстрованим колектором буде вважатися нікчемним. Наведена на вебсторінці інформація є ознайомчою та може бути використана компаніями під час підготовки документів на реєстрацію.
Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/news/all/uprodovj-dvoh-misyatsiv-zapratsyuye-reyestr-kolektorskih-kompaniy—nbu-zapustiv-spetsialnu-vebstorinku-ta-nagaduye-uchasnikam-rinku-pro-vajlivist-reyestratsiyi

Головне Управління ДПС у Хмельницькій області інформує, що одним з критеріїв відбору платників податків для проведення фактичних перевірок, які реалізовують підакцизну продукцію, є обсяг проведених операцій через РРО/ПРРО, зокрема, суб’єктів господарювання з середньомісячними виторгами, проведеними через реєстратори розрахункових операцій менше 7 тисяч гривень.
Вказана інформація, на думку ДПС, може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реального обсягу проведених розрахункових операцій через РРО/ПРРО, оскільки кожний господарський об’єкт для належного функціонування потребує витрат: 6 тис. грн – мінімальна заробітна плата одного найманого працівника, не менше 1 тис. грн – на утримання об’єкту торгівлі, комунальні платежі, земельний податок тощо, не менше 2 тис. грн – ліцензії, податки та інші дозвільні документи.
За результатами відпрацювання суб’єктів господарювання, що звітують з середньомісячними виторгами менше 7,0 тис. грн, протягом січня – квітня поточного року, проведено 45 фактичних перевірок, за результатами яких застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 654,5 тис. грн.
Найбільш характерні порушення, що були встановленні під час проведення таких перевірок:
— непроведення розрахункових операцій через РРО та невидача фіскального чека;
— продаж товарів не відображених в обліку товарних запасів за місцем реалізації;
— не відповідність готівкових коштів, зазначених у денному звіті;
— не забезпечення використання режиму попереднього програмування РРО для підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін та обліку їх кількості.
Фахівці податкової служби звертають увагу суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, на виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 266/95-ВР, а також іншого законодавства в сфері готівкового обігу на дотримання вимог податкового законодавства.
Режим доступу: https://km.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467965.html

Президент підписав Закони «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби» № 1402-ІХ та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-ІХ.
Ці закони, ухвалені Верховною Радою 15 квітня 2021 року, тимчасово спрощують механізм розмитнення імпортованих з Європи автомобілів, а також сприяють захисту довкілля від шкідливих викидів.
Вживані автомобілі з європейською реєстрацією, старші п’яти років, які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.
Сума акцизного податку буде залежати від віку автомобіля, об’єму та типу двигуна, а не від вартості. Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро, і в більшості випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро.
Такі автомобілі тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом. За пільговим механізмом може бути розмитнений один автомобіль однієї категорії одного власника.
На пільгове митне оформлення дається 180 днів з моменту набрання чинності законами. Учасники АТО/ООС матимуть змогу скористатися пільговим розмитненням протягом 270 днів. Під дію цих законів не потрапляють транспортні засоби, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» й вище, походять з держави-окупанта (держави-агресора) або ввезені з тимчасово окупованої території України.
Закони набирають чинності з наступного дня після опублікування та вводяться в дію через один місяць з дня набрання чинності.
Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakoni-shodo-pilgovogo-rozmitnennya-68413

07 травня 2021 року Президент підписав Указ № 187/2021 «Питання Центру протидії дезінформації», яким затвердив Положення про ЦПД.
Згідно з документом, гранична чисельність працівників Центру становить 52 особи. Кабінет Міністрів повинен у двотижневий строк визначити умови оплати праці співробітників Центру.
Відповідно до Положення, Центр підпорядкований Раді національної безпеки і оборони України. Загальне спрямування та координацію його діяльності здійснює секретар РНБО.
Центр протидії дезінформації очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади Президент України за поданням секретаря РНБО.
ЦПД забезпечує протидію як наявним, так і прогнозованим загрозам нацбезпеці та національним інтересам в інформаційній сфері, виявляє та протидіє дезінформації, пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, а також має запобігати спробам маніпулювання громадською думкою.
Центр повинен проводити аналіз та моніторинг подій і явищ у інформаційному просторі, стану інформаційної безпеки та присутності України у світовому інформаційному просторі.
Також ЦПД виявлятиме та вивчатиме поточні й прогнозовані загрози інформаційній безпеці України, чинники, що впливають на їхнє формування, а також прогнозуватиме наслідки для національних інтересів.
Центр забезпечуватиме РНБО інформаційно-аналітичними матеріалами щодо інформаційної безпеки України.
ЦПД може одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних і розвідувальних органів, прокуратури, органів місцевого самоврядування, підприємств і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, статистичні дані, інформацію, довідкові матеріали тощо.
Режим доступу: https://president.gov.ua/news/prezident-zatverdiv-polozhennya-pro-centr-protidiyi-dezinfor-68317

06 травня 2021 року Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 15 квітня 2021 року.
Документ покликаний забезпечити рівні можливості для чоловіка й жінки у питанні поєднання роботи із сімейними обов’язками. Зокрема, усуваються законодавчі прогалини, що обмежують право батька на відпустку для догляду за дитиною.
Раніше така відпустка батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично доглядають за малюком, надавалася на підставі довідки з місця роботи або навчання матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну її декрету. Таким чином, закріпився дискримінаційний підхід, за яким право батька чи інших родичів на відпустку для догляду за дитиною було похідним від права матері, тобто лише мати могла делегувати право на декрет іншим. Через це у випадках, коли мати дитини є, наприклад, самозайнятою особою або ФОП, батько не міг скористатися відпусткою для догляду за дитиною.
Вказаний вище Закон запроваджує новий вид відпустки – одноразова відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця.
Така відпустка надаватиметься комусь одному: чоловіку, дружина якого народила дитину; батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно; бабусі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею.
Законом також визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків.
Також встановлено право працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку.
Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakon-sho-zabezpechuye-rivni-prava-m-68301

платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати звітність з ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Нагадаємо, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою вищезазначеної звітності накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, у розмірах та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ, а саме:
неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень. Одночасно повідомляємо, що за вчинені порушення, впродовж дії карантину, штрафні санкції не застосовуються.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог статті 50 ПКУ.
Зазначений порядок застосування штрафних санкцій встановлений Законом України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
Режим доступу: https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/465966.html