Месяц: Ноябрь 2020

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4439 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».

В пояснювальній записці до проекту зазначаються такі основні пропозиції:

— визначати граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації;

— виключити норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій;

— відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку другої — четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування;

— скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);

— подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій;

— запровадити поняття «дистанційні послуги» та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Суть справи: до закінчення судових дебатів у справі позивач зробив заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій послався на доданий до позову договір про надання правничої допомоги і додаткову угоду до цього договору, у якій сторони домовились, що розмір гонорару адвоката складає 50 тис. грн.

Проте доказів понесення таких витрат саме у даній справі (зокрема, платіжного доручення про перерахування коштів, прибуткового касового ордеру, тощо) заявник суду першої інстанції не надав ні з указаною заявою, ні протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду.

Колегія суддів Господарського суду ВС погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду заяви позивача.

Верховний Суд вказав, що позивач не надав доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов’язаних з розглядом саме даної справи у заявленому розмірі, з огляду на відсутність у додатковій угоді, яку позивач вважав доказом понесення таких витрат, посилань на даний судовий спір.

Постанова у справі № 910/4201/19.

27 листопада 2020 року Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» № 943-ІХ.

Документом запроваджується моніторинг якості надання адміністративних послуг. Такий моніторинг включає збір, обробку та аналіз даних з метою вивчення та вжиття заходів щодо підвищення рівня якості надання адмінпослуг. Він здійснюється з урахуванням вимог щодо захисту персональних даних за показниками та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Закон передбачає, що ЦНАПи можуть мати власні найменування та символіку. Окремо від найменування та символіки центри матимуть право використовувати позначення «Центр Дії».

Також створюється Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що дасть змогу збільшити кількість послуг, які надаватимуться онлайн – без обов’язкового відвідування ЦНАПів.

Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakon-shodo-vdoskonalennya-funkcionu-65309

Вже скоро замовники зазначатимуть у полях системи Prozorro підстави для відмови в участі у закупівлі в електронному вигляді (йдеться про статтю 17 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Критерії, за якими відбуваються публічні закупівлі, регулюються окремими статтями Закону України «Про публічні закупівлі». Їх можна розділити на три категорії: критерій доброчесності: чи є учасник доброчесним і чи не порушував він зокрема антикорупційне законодавство або чи не має він податкової заборгованості (стаття 17 Закону «Про публічні закупівлі»); кваліфікаційні критерії: чи має постачальник необхідну кваліфікацію для поставки того чи іншого товару або надання послуги, виконання робіт (стаття 16 Закону «Про публічні закупівлі»); критерії до предмету закупівлі: наскільки товар, роботи або послуги, що пропонує постачальник, відповідають вимогам замовника, що прописані у тендерній документації (статті 22-23 Закону «Про публічні закупівлі»).

Першими у цьому списку перейдуть в електронний формат критерії доброчесності (стаття 17 Закону «Про публічні закупівлі»). Усі критерії щодо доброчесності постачальника будуть виводитися у вигляді електронних полів у системі Prozorro, які замовник публікує для постачальника, а той — надає необхідні документи та довідки (або ж система надає інформацію з реєстрів).

Для замовників функціонал буде реалізований у вигляді галочок на їхньому електронному майданчику. При цьому деякі майданчики надаватимуть можливість скопіювати набори критеріїв з попередніх закупівель, що дасть можливість не вводити їх кожного разу у систему.

Режим доступу: https://prozorro.gov.ua/news/novyy-etap-rozvytku-systemy

З 1 грудня 2021 року змінюється розмір прожиткового мінімуму

Новий розмір прожиткового мінімуму слід враховувати при проведенні індексації грошових доходів населення. Згідно п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, індексації підлягають доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Тобто з 01 грудня 2020 року індексація заробітної плати проводиться в межах доходу 2270 грн.

Крім того, новий розмір прожиткового мінімуму необхідно враховувати при утриманні аліментів. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

21 листопада 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Внесено зміни до п.п. 5 і 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:  слова «злочин, учинений з корисливих мотивів» замінено словами «кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів».

Набули чинності зміни до Правил дорожнього руху, які стосуються водіїв, пасажирів, велосипедистів та пішоходів.

Не пристібатися ременями безпеки в населеному пункті дозволяється лише водіям і пасажирам з інвалідністю, якщо це фізіологічно неможливо, а також водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Також забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Велосипедистам дозволений рух смугою для маршрутних транспортних засобів.

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїжджою частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи.

21 листопада 2020 набрав чинності Закон № 1000-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», прийнятий Верховною Радою 6 листопада 2020 року.

Законом ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено частиною другою, яка передбачає адміністративну відповідальність за перебування в громадських будівлях, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без одягнутих засобів індивідуального захисту, в тому числі респіраторів або захисних масок.

Перебування в громадських будівлях, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без одягнутих засобів індивідуального захисту, в тому числі респіраторів або захисних масок, що закривають ніс і рот, в тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 — 255 грн). Такі штрафи не будуть застосовуватися до неповнолітніх і до тих, хто не носить маску на вулиці.

 

Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що за автомобіль, придбаний протягом року, транспортний податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Режим доступу: https://kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/441989.html

ДПС роз’яснено, що при здійсненні розрахунків за товари/послуги суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону N 265 застосовувати РРО, у т.ч. у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем та інших із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу (Приват 24, Монобанк, LiqPay, Portmonе та інші). При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.

Якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, надання дистанційної послуги або доступу до інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету), у такому випадку застосування РРО є необов’язковим. В інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів/послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через інтернет-банкінг та із застосуванням інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Режим доступу: https://officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/441716.html