Месяц: Ноябрь 2020

У Головному управлінні ДПС у Луганській області повідомили, що відповідно до пункту 86.7 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 ПКУ.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 ПКУ, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 ПКУ.

Режим доступу: https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/441617.html

18 листопада 2020 року КМУ виключив довідку про склад сім’ї з переліку документів, що подаються заявниками під час отримання 6 державних послуг.

Довідка про склад сім’ї відсьогодні не подається для:

— призначення грошової допомоги у разі загибелі або смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців;

— процедури оформлення відшкодування витрат, пов’язаних з доглядом ветеранів війни;

— оформлення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності працівника чи його звільнення з Держспецзв’язку;

— виплати грошової компенсації особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за найм житла;

— процедури продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України;

— подання військовослужбовцями, які претендують на отримання житлових приміщень або грошової компенсації за належне їм для утримання житлове приміщення.

Режим доступу: https://thedigital.gov.ua/news/mikhaylo-fedorov-dovidku-pro-sklad-simi-bilshe-ne-vimagatimut-dlya-derzhposlug

Верховною Радою України 17.03.2020 були прийняті закони України:  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (підпункт 4 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення»), та  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID19), але не раніше 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю): за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику; у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»).

Тобто, зазначеними законами запроваджено подвійний мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, норми цих законів в частині обмежень планових заходів державного нагляду (контролю) суперечили одна одній, що створило колізію в законодавстві України. Верховною Радою України 04.12.2020 прийнято Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким, зокрема, з метою усунення логічної неузгодженості  у законах № 530-IX та № 533-IX, скасовано один з мораторіїв на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (виключено з пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 530-IX підпункт 4). Водночас мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності продовжує діяти в редакції Закону № 533-IX, якою враховано баланс інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави.

Таким чином, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю): за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику; у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Наказом Мінфіну від 7 вересня 2020 року № 548¸який набрав чинності 11 листопада 2020 року, викладено в новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Річний план-графік оприлюднюватиметься на офіційному веб-сайті ДПСУ до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлюватися річний план-графік буде в разі його коригування.

Внесення змін до плану-графіка перевірок на поточний рік допускатиметься тепер не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталах такого року, крім:

— випадків, коли зміни пов’язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка,

— та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка перевірок на поточний рік унаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

— не раніше ніж 1 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у першому кварталі такого року,

— не раніше ніж 1 жовтня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у другому кварталі такого року.

КМУ затверджено карантин вихідного дня. На всій території країни відмовляються від адаптивного карантину; з 00:00 години суботи до 00:00 години понеділка — «карантин вихідного дня». У вихідні дні заборона діяльності закладів харчування, торгових центрів, культурних закладів, спортзалів, фітнес-центрі, засобів розміщення, в тому числі готелів (крім тих, які виконують соціальні функції).

Можна буде працювати аптекам, окремим супермаркетам, АЗС, фінансовим установам для населення і т.д . Крім того, в будні: заборона надання послуг громадського харчування з 22:00 до 7:00 (крім обслуговування на винос); заборона всіх розважальних закладів, дискотек і т.д .; заборонено перевозити пасажирів у кількості більше, ніж кількість місць для сидіння; заборонено заходи, за участю більше 20 чоловік (крім окремих заходів без глядачів); заборонена діяльність кінотеатрів та інших закладів з заповненою понад 50% місць; заборона навчання в групах понад 20 осіб. Метрополітен буде працювати в стандартному режимі.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який набрав чинності 08.08.2020, внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме:

З 08 серпня 2020 року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки: за зверненнями платника податків;

з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ: якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця; у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації; якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків; коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.

З 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

Режим доступу: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/440165.html

Роз’яснення надало Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Забезпечення виконання судових рішень та випередження дій боржника щодо уникнення звернення стягнення на належне йому майно потребує вжиття дієвих заходів, до яких належить арешт майна боржника.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв’язку з завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Виконавець зобов’язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом.

Режим доступу: https://kyivobljust.gov.ua/news/info/osoblivosti-znyattya-areshtu-z-mayna-borjnika.

03 листопада 2020 року Верховна Рада прийняла Закон (проект № 2450) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові».

Зокрема, встановлено таке:

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

Закон набирає чинності з 01 січня 2021 року.

ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися зі скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розд. IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916. Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.

Режим доступу: https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/435797.html.